органічний закон

ЗАКОН і ХАОС ( від грецьк. - νόμοξ - звичай, закон; χαίνω - розверзаюся) - категорії, що дозволяють фіксувати єдність таких суперечливих сторін буття, як повторюваність, стійкість, регулярність, істотність, необхідність, упорядкованість, загальність, з одного боку, і випадковість, непередбачений, безладність, іррегулярність, неістотність, нестійкість, з другого.Категорія закону формувалась у контексті уявлень про організуючі функції людини, держави та юридичних норм, перенесення цих уявлень (найчастіше під час становлення політичної системи суспільства) на світовий універсум у вигляді ідеї надлюдської впорядкувальної сили (дао в стародавньому Китаї, логос Геракліта, нусАнаксагора в стародавній Греції, регулятивна роль напівміфологічних богів і т.п.) С. вітовий порядок і людська доля розглядались як результат дії цієї сили. У Новий час з'являється поняття закону природи, який філософами і природознавцями тлумачиться по-різному: як причина і форма речей, рухів і властивостей (Бекон, Декарт), як фіксація стійких і однозначних відношень у природі (закони Ньютона), як необхідні, істотні зв'язки між явищами, перш за все механічними (франц. матеріалісти XVIII ст.); як об'єктивні, необхідні, всезагальні, пізнаванні відношення (Фоєрбах). Гегель розглядає закон як надіндивідуальний ідеальний принцип розгортання абсолютного духу М. арксизм прагне довести наявність об'єктивних законів не тільки у природі, а й у суспільстві, розглядаючи історію суспільства як "природно-історичний процес". У гносеологічному плані закони співставляються та інколи ототожнюються з аксіомами (Галілей), гіпотезами (Коперник, Кеплер), принципами і правилами, пізніше з теорією, моделлю, рідше - з причинністю (детермінізмом), гармонією (красою), визначеністю, структурою, метою. Неопозитивізм розглядає З. як зв'язок переживань суб'єкта, апріорні вимоги для дослідника, які дозволяють йому вивчати дійсність (Вітгенштайн, Шлік). У фальсифікаціонізмі Поппера закони редукуються до гіпотез, в "анархістській епістемології" Фоєрабенда вони розчиняються в загальноструктурному контексті як один із моментів проліферації (розмноження) знань різного типу. Категорія хаосу виникла на ґрунті міфологічних уявлень про невпорядковану першопотенцію світу, яка сполучає у собі можливість універсального породження й універсального поглинання. Пізніше, особливо у XX ст., хаос розглядався не тільки як причина порушення порядку, а й як джерело його виникнення (порядок - форма буття хаосу). Після бурхливих дискусій щодо сутності квантової механіки, динамічних і статистичних законів між "детерміністами" та "індетерміністами" стало очевидним, що X. і З. завжди перебувають у єдності. Характеристика законів як незмінних, "універсальних", "всесвітніх" і т.п. є перебільшенням, пов'язаним з їх невиправданою субстанціалізацією. Оскільки закон реалізуюється не тільки через необхідні, а й випадкові і хаотичні явища, то він виступає не як фатальна примусова сила, а як тенденція, "динамічний хаос". Ідея невіддільності З. і X. отримує подальшу розробку в нелінійній фізиці, синергетиці (Пригожий, Хакен), в культурології (аналіз співвідношення визначеності і невизначеності в культурогенезі, Лотман), в соціально-політичних дослідженнях (проблема поєднання держави і громадянського суспільства, примусу і свободи тощо), у ході розвитку постмодерністських тенденцій (поняття "хаосмосу", "деконструкції" та ін.).

1) органічний; зв'язаний з життям організму

2) органічний, що належить до рослинного або тваринного світу

3) організований, систематизований; скоординований

4) погоджений; взаємозалежний

5) природжений

6) амер., юр. основний

7) військ. штатний, табельний

* * *

1) органічна речовина

2) органічне добриво

1) органічний, який входить до органічної системи; пов'язаний з життям організму

2) органічний, який належить до рослинного або тваринного світу

3) організований, систематизований; координований; погоджений; взаємозалежний

4) уроджений; конституціональний

5) aмep.; юp. основний

6) вiйcьк. який входить до складу; штатний; табельний

7) натуральний; вирощений, виготовлений без застосування хімічних добрив, пестицидів, консервантів

Ньютон, Ісаак (1643, Вулсторп, Англія - 1727) - англ. фізик, математик, засновник класичної і небесної механіки З. акінчив Триніті-коледж Кембриджського ун-ту (1665), обіймав у цьому ун-ті фізико-математичну кафедру. Од 1672 р. - член Лондонського королівського тов-ва, од 1703 р. - його постійний президент С. творена Н. механіка стала класичним взірцем наукової теорії дедуктивного типу, започаткувавши парадигму і стиль наукового мислення на декілька століть вперед. Науковий підхід Н. полягав у встановленні на основі емпіричного досвіду фундаментальних принципів (понять, законів), з яких за допомогою кількісно-математичних методів виводяться висновки, що їх можна співставити з емпіричними даними. Такими фундаментальними принципами класичної механіки стали три відомих основних закони, а їх узагальненим виявом - закон всесвітнього тяжіння. В розробленій ним методології наукового пізнання Н. був послідовником індуктивного методу Бекона, вимагаючи чіткого розмежування достовірного наукового знання і натурфілософських уявлень та виключення довільних тверджень з науки. Відоме гасло Н. "гіпотез не видумую" було спрямоване проти введення у наукову теорію експериментально не обґрунтованих гіпотез. Однак воно не означало цілковитої заборони на їх застосування у науці (сам Н. є автором багатьох фізичних гіпотез, зокрема про корпускулярну природу світла, далекодії, причинного взаємозв'язку всіх без винятку фізичних явищ тощо), але вимагало, щоб гіпотези були упідлеглені природі явищ, а не навпаки В. они, за Н., складають лише рівень знання "другого плану", яке наділене статусом ймовірності, а не достовірності. Важливу роль для розвитку природознавства і філософії Нового часу мали праці Н. з проблем простору і часу. Ньютонівська субстанціальна концепція простору і часу, в якій абсолютний пустий простір є "вмістилищем" матерії, завжди однаковим і непорушним, відповідала фізичній картині світу тієї епохи і була панівною в природознавстві XVII - XIX ст. Протилежна їй реляційна концепція простору Ляйбніца як порядку (відношення) взаємного розташування множини індивідуальних тіл, які існують одне поряд з іншим, а часу - як порядку явищ або станів, що змінюють одне одне, залишалась тривалий час не затребуваною природознавством. Хоча, як показав Кант у двох перших антиноміях в "Критиці чистого розуму", обидві концепції простору і часу - Н. і Ляйбніца - не можуть бути ні доведені, ні відкинуті, оскільки вони ґрунтуються на полярних категоріях (конечності і безконечності, дискретності і неперервності), які інтерпретуються як взаємовиключні, а не як взаємодоповняльні, взаємопроникні. Тільки у фізиці XX ст. ідея Ляйбніца про сутність простору як порядку існування речей набула в загальній теорії відносності конкретно-фізичної аргументації. Каузальна картина механічних зв'язків Н. обумовила появу механіцизму як однобічного методу світорозуміння, на підставі якого пояснювався не тільки фізичний, а й органічний світ, включаючи людину. Труднощі та фаталізм у поясненні природи та вчинків людини, які виникали при цьому, долались у філософії Канта (людина - одночасно і упідлеглена природним закономірностям, і вільна істота), Гегеля (існування людини обумовлене історією), марксизму, екзистенціалізму, персоналізму тощо.

[br]

Осн. тв.: "Математичні начала натуральної філософії" (1687); "Полеміка Г.Ляйбніца і С.Кларка з питань філософії і природознавства" (1715 - 1716).

1. n ком. торгівля; галузь; 2. професія, ремесло, спеціальність; a торговельний; торговий

1. форма обміну товарів, послуг, валюти (currency¹) тощо на основі купівлі-продажу; 2. рід занять, трудової діяльності

═════════■═════════

advantageous trade вигідна торгівля; allied trade суміжна спеціальність; ancillary trade допоміжна галузь; autumn trade торгівля товарами осіннього сезону; balanced trade нетто-баланс • врівноважений торговельний баланс; barter trade бартерна торгівля; bilateral trade двостороння торгівля; border trade прикордонна торгівля; brisk trade жвава торгівля; building trade будівельна галузь; bulk cargo trade перевезення масових вантажів; buyback trade компенсаційна торгівля • торгівля за зворотну купівлю; carrying trade транспортна галузь; cash trade торгівля за готівку; coasting trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; coastwise trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; colonial trade колоніальна торгівля; commision trade комісійна торгівля; commodity trade торгівля товарами; competitive trade конкурентоспроможна торгівля • конкурентоспроможні підприємства • конкурентоспроможні підприємства в даній галузі торгівлі; continental trade континентальна торгівля; contraband trade контрабандна торгівля; cooperative trade кооперативна торгівля; cross trade взаємні брокерські операції • заборонені законом взаємні брокерські операції; counter trade зустрічна торгівля; day trade денна торгівля; depressed trade застійна галузь; direct transit trade пряма транзитна торгівля; distribution trade оптова торгівля • сфера розподілу; domestic trade внутрішня торгівля; entrepot trade транзитна торгівля; export trade експортна торгівля; external trade зовнішня торгівля; fair trade торгівля на основі взаємної вигоди; fall trade торгівля товарами осіннього сезону; favoured trade галузь, яка перебуває у сприятливих умовах; foreign trade зовнішня торгівля; free trade вільна торгівля; freight trade вантажні перевезення; frontier trade прикордонна торгівля; general trade загальна торгівля; graphic trade поліграфічна галузь; handicraft trade ремісниче виробництво; hire-purchase trade продаж на виплат; home trade внутрішня торгівля; illicit trade незаконна торгівля • контрабандна торгівля; import trade імпортна торгівля; indirect transit trade непряма транзитна торгівля; inland trade внутрішня торгівля; installment trade купівля-продаж на виплат; interior trade внутрішня торгівля; intermediary trade посередницька торгівля • торговельне посередництво; internal trade внутрішня торгівля; international trade міжнародна торгівля; interregional trade міжрегіональна торгівля; interstate trade торгівля між штатами; invisible trade «невидима» торгівля • торгівля послугами; key trades провідні професії; lawful trade законна діяльність; license trade ліцензійна торгівля; luxury trade торгівля предметами розкоші; mail-order trade посилкова торгівля; maritime trade морська торгівля; mercantile trade торгівля товарами; money trade торгівля грішми; multilateral trade багатостороння торгівля; mutual trade взаємна торгівля; national trade національна торгівля; overseas trade зовнішня торгівля; preferential trade пільгова торгівля; private trade приватна торгівля; produce trade торгівля продуктами; profitable trade вигідна торгівля • прибуткова торгівля; rag trade торгівля одягом; reciprocal trade торгівля на основі взаємності; regional trade регіональна торгівля; retail trade роздрібна торгівля; retail delivery trade роздрібна доставка; seasonal trade сезонна торгівля; service trade галузь обслуговування • торгівля послугами; skilled trade професія, яка вимагає кваліфікації; small-scale trades галузі, в яких поширені дрібні підприємства; special trade спеціальна торгівля; spring trade торгівля товарами весняного сезону; stagnant trade млява торгівля; stock trade торгівля акціями; substantial trade значний обсяг торгівлі; successful trade успішна торгівля; tally trade торгівля на виплат; tourist trade туризм; two-way trade двостороння торгівля; visible trade «видима» торгівля (експорт та імпорт товарів); wholesale trade оптова торгівля; world trade світова торгівля

═════════□═════════

by way of trade шляхом торгівлі; to be in trade бути торговцем • мати крамницю; to depress trade послаблювати/послабити торгівлю; to develop trade розвивати/розвинути торгівлю; to encourage trade заохочувати/заохотити торгівлю; to expand trade розширювати/розширити торгівлю; to further trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі; to hamper trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to hinder trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to increase trade розвивати/розвинути торгівлю; to monopolize trade монополізувати торгівлю; to open trade починати/почати торгівлю; to promote trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі • заохочувати/заохотити розвиток торгівлі; to pursue a trade займатися/зайнятися промислом • займатися/зайнятися ремеслом; to restrain trade обмежувати/обмежити торгівлю; to restrict trade обмежувати/обмежити торгівлю; to revive trade поновлювати/поновити торгівлю; to set up in trade відкривати/відкрити торговельне підприємство; trade act закон про торгівлю; trade advertising рекламування у комерційних виданнях; trade agreement торговельна угода; trade allowance знижка, запропонована роздрібним торговцем; trade and industry торгівля і промисловість; trade arbitration залагодження трудових конфліктів; trade arrangement торговельна угода; trade association торговельна асоціація; trade balance торговельний баланс; trade balance deficit дефіцит торговельного балансу; trade balance equilibrium рівновага торговельного балансу; trade barometer барометр торговельної кон'юнктури; trade barrier торговельне обмеження; trade bill торговельна тратта • торговий вексель; trade boycott торговельний бойкот; trade catalogue торговий каталог; trade commission торговельна комісія; trade committee комітет з питань торгівлі; trade conditions торговельна кон'юнктура; trade connections комерційні зв'язки; trade cooperation співпраця в галузі торгівлі; trade council торговельно-промислова рада; trade credit торговельний кредит • комерційний кредит; trade custom торговий звичай; trade customer промисловий споживач; trade cycle торговельно-промисловий цикл • цикл ділової активності • економічний цикл; trade debt заборгованість за торговельними операціями; trade debtor комерційний дебітор; trade deficit дефіцит торговельного балансу; trade description опис товару; trade development board рада з розвитку торгівлі; trade directory довідкова книга про фірми • покажчик фірм; trade discount торговельна знижка; trade dispute торговельна суперечка; trade embargo ембарго на торгівлю; trade factor комерційний фактор; trade fair торговельно-промисловий ярмарок • виставка-продаж; trade figures торговельна статистика; trade financing фінансування торгівлі; trade flow торговельний потік; trade fund торговельний фонд; trade gap дефіцит торговельного балансу; trade guarantee торговельна гарантія; —in зустрічний продаж; trade in commodities торгівля товарами; trade in goods торгівля товарами; trade in manufactures торгівля промисловими товарами; trade in real property торгівля нерухомістю; trade interest відсотковий дохід від торгівлі; trade investment інвестиція у торгівлю; trade journal галузевий журнал; trade knowledge професійні знання; trade legislation торговельне законодавство; trade liability торговельне зобов'язання; trade license промислове свідоцтво • дозвіл на торгівлю; trade magazine галузевий журнал; trade name назва фірми • фірмова назва; trade negotiations торговельні переговори; trade organization галузева організація • торговельна організація • торговельно-промислова організація; trade outlook перспективи торгівлі; trade partner торговельний компаньйон • торговельний партнер; trade payment плата за товари; trade policy торговельна політика; trade policy rules правила торговельної політики; trade practice торговельна практика; trade price торговельна ціна; trade procedure спосіб торгівлі; trade promoting measures заходи стимулювання торгівлі; trade rebate торговельна знижка; trade receivables торговельна дебіторська заборгованість; trade register торговельний реєстр; trade relations торговельні відносини; trade report звіт про торговельну діяльність; trade restrictions торговельні обмеження; trade return дохід від торгівлі; trade revival жвавість торгівлі; trade sample зразок товару; trade sanctions торговельні санкції; trade secret секрет виробництва; trade sector торговельний сектор; trade statistics статистика торгівлі; trade support system система підтримки торгівлі; trade surplus активне сальдо торговельного балансу; trade talks торговельні переговори; trade tax податок на торговельну діяльність; trade through agents торгівля через посередників; trade union профспілка; trade usage торговельні звичаї; trade value продажна ціна • ринкова вартість; trade volume обсяг торгівлі • обсяг біржових операцій; trade weight питома вага торгівлі; trade with countries торгівля з країнами

(™; T.M.; tm)

марк., юр. товарний знак; торговий знак; торгова марка; фірмовий знак; фабрична марка; виробничий знак

специфічний знак у формі символу, графічного позначення фірми (logo), назви, букв, ескіза, заклику (slogan) і т. ін., що ототожнює його з певним продуктом (product), послугою (service¹) або організацією і тим відокремлює від продуктів конкурентів; ♦ торговий знак забезпечений правовим захистом, що дає власникові виключне право ним користуватись, а також є видом інтелектуальної власності (intellectualproperty) та належить до категорії нематеріальних активів (intangible assets); серед найбільш популярних торгових знаків: графічний знак Олімпіади, букви BMW — відома марка авто; назва Microsoft — специфічні комп'ютерні програмні засоби

═════════■═════════

abstract trademark абстрактний товарний знак; active trademark чинний товарний знак • використовуваний товарний знак; altered trademark змінений товарний знак • товарний знак із змінами; amended trademark змінений товарний знак • товарний знак із змінами; arbitrary trademark умовний товарний знак; associated trademarks об'єднані товарні знаки; circle trademark товарний знак у вигляді кола; collective trademark колективний товарний знак; combined trademark об'єднаний товарний знак; computerized trademark товарний знак покоління комп'ютерів; corporate trademark фірмовий товарний знак; descriptive trademark описовий товарний знак; distinctive trademark розпізнавальний товарний знак; famous trademark загальновідомий товарний знак; federally-registered trademark федеральний товарний знак; figurative trademark зображальний товарний знак; figure trademark цифровий товарний знак • зображальний товарний знак; forged trademark підроблений торговий знак • контрафактний товарний знак; imitated trademark імітоварний товарний знак; infringed trademark товарний знак, права якого порушені; international trademark міжнародний товарний знак; jointly owned trademark товарний знак спільного володіння; legitimate trademark товарний знак, що охороняється законом; letter trademark товарний знак у вигляді літер; monogram trademark товарний знак у вигляді монограми • знак-монограма; native trademark місцевий товарний знак; obsolete trademark застарілий товарний знак; official trademark офіційний товарний знак; old-fashioned trademark старомодний товарний знак; persuasive trademark переконливий товарний знак; pharmaceutical trademark товарний знак фармацевтичного виробу; pictorial trademark товарний знак у вигляді зображення; printed trademark друкований товарний знак; prospective trademark потенційний товарний знак; recognized trademark визнаний товарний знак; registered trademark зареєстрований товарний знак; service trademark товарний знак послуги; signature trademark товарний знак у вигляді підпису; similar trademarks подібні товарні знаки; sketchy trademark контурний товарний знак; sophisticated trademark ускладнений товарний знак; sound trademark звуковий товарний знак; strong trademark ефективний товарний знак; stylized trademark стилізований товарний знак; symbolic trademark товарний знак із використанням символу; technical trademark технічний товарний знак; three-dimentional trademark об'ємний товарний знак; two-dimensional trademark двовимірний товарний знак; uniform trademarks однакові товарні знаки; unregistered trademark незареєстрований торговий знак; visual trademark візуальний товарний знак; weak trademark неефективний товарний знак; well-known trademark загальновідомий товарний знак; world-renowned trademark визнаний у світі товарний знак; word trademark словесний товарний знак

═════════□═════════

an infringement upon a trademark порушення права товарного знака; registration of a trademark реєстрація товарного знака; trademarks act закон про товарні знаки • акт про товарні знаки; trademark agreement угода про товарні знаки; trademark application заява на реєстрацію товарного знака; trademark certificate свідоцтво на товарний знак; trademark design ескіз товарного знака • зразок товарного знака • проект товарного знака; trademark law закон про товарний знак; trademark protection захист товарного знака; trademark registration реєстрація товарного знака; to hold a trademark бути власником товарного знака; to identify by trademark встановлювати/встановити за товарним знаком; to own a trademark бути власником товарного знака

trademark ‡ A. assets¹ (383)

пор. copyright

пор. patent

пор. brand

* * *

ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н. е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін.). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури В. ірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.

n юр. контракт; угода; договір; a договірний; контрактний

письмовий або усний договір, який визначає взаємні зобов'язання і права сторін згідно з нормами чинного законодавства; ♦ виділяють такі види контрактів, як, напр., двосторонній контракт (bilateral contract), за яким визначаються взаємні зобов'язання сторін; односторонній контракт (unilateral contract), за яким одна сторона обіцяє щось зробити на користь іншої сторони; усний контракт (oral contract), за яким сторони усно домовляються про умови; відкритий контракт (open contract), за яким не визначаються додаткові умови, а сторони співпрацюють у юридичному просторі чинних законів

═════════■═════════

AAAA spot contract типовий контракт на «точкову» рекламу; absolute contract безумовний договір; acceptable contract прийнятний контракт; accessory contract допоміжний договір • договір, який випливає з основного договору; advertising contract рекламний контракт; agency contract агентська угода • договір доручення; aleatory contract алеаторний договір • договір застави; associate contract паралельний договір; basic contract основний контракт; bilateral contract двосторонній контракт; blanket contract акордний контракт; brokerage contract маклерський договір • договір представництва • агентський договір; broker's contract агентський договір; buy-out contract договір про викуп; cash contract контракт на реальний товар • звичайний контракт; chartering contract договір фрахтування; civil law contract цивільно-правовий договір; classified contract засекречений контракт; collateral contract побічний контракт; collective contract колективний договір; collective bargaining contract колективний договір про тарифні ставки; commercial agency contract договір про торговельне посередництво; commodity contract контракт на постачання товару; competitive contract конкурсний контракт; completion-type contract контракт з оплатою після виконання; conditional contract умовний договір; consignment contract договір консигнації; consultancy contract контракт про надання консультаційних послуг; cost contract контракт з оплатою фактичних витрат; cost-plus contract контракт з оплатою витрат; cost-plus-award-fee contract контракт з оплатою виробничих витрат і з періодичними преміями; cost-plus-fixed-fee contract контракт з оплатою витрат і фіксованою винагородою; cost-plus-incentive-fee contract контракт з оплатою витрат і заохочувальною винагородою; cost-plus-percentage-fee contract контракт з оплатою витрат і відсотка від суми витрат; cost-reimbursement (CR) contract контракт з відшкодовуванням витрат; cost-type contract контракт з оплатою фактичних витрат; deferred annuity contract страхова угода, яка передбачає перенесення строків виплати ренти • страхова угода, яка передбачає відстрочення виплати ренти; development contract контракт на проведення дослідно-конструкторської роботи; divisible contract подільний договір; draft contract проект контракту; employment contract договір найму • трудовий договір • трудова угода; exclusive contract обмежувальний контракт; executed contract повністю виконаний контракт; export contract експортний контракт; Federal contract контракт Федерального уряду; fiduciary contract довірений договір • доручений договір; fixed-fee contract контракт з твердою сумою винагороди; fixed-price contract контракт з твердою ціною • контракт із встановленою ціною; fixed-price-incentive-fee (FPIF) contract контракт із встановленою ціною плюс заохочувальна винагорода; fixed-price-redeterminable-prospective contract контракт із встановленою початковою ціною, що переглядається на визначених стадіях виконання робіт; fixed-price-redeterminable-retroactive contract контракт із встановленою ціною, що переглядається після завершення робіт; fixed-term contract строковий контракт; flat-fee contract контракт із встановленою заздалегідь ціною; formal contract оформлений договір • формальний договір; forward exchange contract строковий валютний контракт; frame contract рамковий контракт; freight contract договір на перевезення; futures contract строковий контракт • ф'ючерсний контракт; gaming contract договір-парі; general contract загальний контракт; global contract глобальний контракт; government contract урядовий контракт; gratuitous contract безплатний договір; hire contract договір оренди; hire purchase contract контракт про купівлю на виплат; illegal contract незаконний контракт • контракт, який суперечить чинним законам • протиправний договір; import contract імпортний контракт • контракт на імпорт; incentive contract заохочувальний контракт; inchoate contract попередній договір; indemnity contract гарантійний договір • договір гарантії від збитків; initial contract первісний контракт; instalment contract контракт з платежем частинами; insurance contract договір страхування; international contract міжнародний контракт; joint contract договір, який передбачає солідарну відповідальність боржників; labour contract трудовий договір • колективний договір; landlord-tenant contract договір між власником землі й орендарем; lease contract договір оренди; license contract ліцензійний договір; life contract довічний контракт; life insurance contract договір страхування життя; loading contract договір на завантаження; long-term contract довгостроковий контракт; lucrative contract зисковний договір • вигідний договір; lump-sum contract контракт з твердою ціною; maintenance contract контракт на технічне обслуговування; manufacturing contract контракт на виробництво продукції; marine insurance contract договір морського страхування; marital contract шлюбний контракт; maritime contract договір на морське перевезення; military contract військовий контракт; model contract типовий контракт; monopoly contract монопольний контракт; mutual contract двосторонній договір; naked contract угода, яка не має законної сили • голий контракт; negotiated contract контракт, укладений в результаті переговорів; network affiliation contract договір про приєднання до мережі на правах філіалу; nuptial contract шлюбний контракт; official contract офіційний контракт; onerous contract несправедливий контракт; open contract відкритий контракт; open-end contract контракт без застереженого строку чинності; operating contract чинний контракт; option contract опціонний контракт; oral contract усний контракт; original contract первісний контракт; out-sourcing contract контракт «на відкуп» • контракт «на відкуп», який укладається фірмами зі спеціалізованими організаціями на виконання деяких внутрішньо-фірмових функцій; outstanding contract невиконаний контракт; packaging contract контракт на пакування товару; patent contract патентний договір; period contract довгостроковий договір; preliminary contract попередня угода; prime contract основний контракт; principal contract основний контракт; procurement contract контракт на закупівлю; production contract контракт на серійне виробництво; profitable contract зисковний контракт • вигідний договір; purchase contract контракт купівлі-продажу • контракт на закупівлю; real contract реальний контракт; reciprocal contract контракт на основі взаємності; rental contract орендний контракт • контракт на оренду; repair contract контракт на виконання ремонтних робіт; research and development contract контракт на виконання наукових досліджень і проектно-конструкторських розробок; risk contract контракт на умовах ризику • ризикований контракт • контракт з розподілом ризику; sale contract договір купівлі-продажу; salvage contract договір про рятування; separation contract договір про роздільне проживання подружжя; service contract договір на техобслуговування • контракт на обслуговування; severable contract розподільний договір; share-rental contract договір на основі змішаної оренди; short-term contract короткостроковий договір; simple contract простий контракт; spot contract договір на реальний товар • звичайний договір; standard contract типовий контракт; stockbroker's contract брокерське підтвердження угоди; supplementary contract додаткова угода; supply contract договір на постачання; tenancy contract договір на оренду; terminal contract строковий контракт; time contract контракт на купівлю рекламного часу; time-and-materials contract контракт з оплатою вартості витрат робочого часу і матеріалів; towing contract договір морського буксирування; trade union contract договір з профспілкою; triggering contract завчасно укладений контракт; turnkey contract контракт про будівництво під ключ; tying contract контракт на продаж товару з додатковим асортиментом; uncompleted contract незавершений контракт; underwriting contract договір страхування; unilateral contract односторонній контракт; valid contract договір у силі • контракт, який укладено згідно з чинним законодавством; vendor contract договір на постачання; verbal contract усний контракт; void contract недійсний контракт; voidable contract контракт, який може бути анульований; wagering contract договір-парі; work contract робочий контракт; written contract письмовий договір; yellow dog contract

═════════□═════════

according to the contract згідно з умовами контракту; ambiguity in contract двозначність у контракті; as per contract згідно з контрактом; contract between part owners контракт між співвласниками; contract bond контрактна гарантія; contract by deed угода, затверджена печаткою • контракт, зумовлений дією; contract costing калькуляція вартості контракту; contract date строк, застережений контрактом; contract documents документи контракту; contract for carriage контракт на перевезення; contract for construction договір на будівництво; contract for delivery договір на постачання; contract for lease of property угода про винаймання майна; contract form бланк контракту; contract guarantee гарантія контракту; contract in restraint of trade договір про обмеження конкуренції; contract in writing договір у письмовій формі; contract manager керівник відділу контрактів; contract note договірна записка; contract obligations контрактні зобов'язання; contract of adhesion договір про приєднання • договір на основі типових умов; contract of affreightment договір про морське перевезення; contract of apprenticeship договір про навчання; contract of carriage контракт на перевезення; contract of consignment договір консигнації; contract of delivery контракт на постачання; contract of employment договір про наймання на роботу • трудовий контракт; contract of exchange and barter договір товарообміну; contract of limited duration договір з обмеженим терміном чинності; contract of partnership договір про партнерство; contract of purchase договір купівлі-продажу; contract of tenancy договір оренди; contract penalty штраф за невиконання договору; contract price договірна ціна; contract proposal пропозиція про укладання контракту; contract research вивчення умови контракту; contract size розмір контракту; contract terms умови контракту; contract time schedule календарні терміни, дотримання яких забезпечує контракт; contract to deliver goods контракт на постачання товарів; contract to sell угода про продаж; contract uberrimae fidei договір найвищої довіри • договір, який потребує найвищої сумлінності; contract under seal контракт з печаткою; contract wages and salaries договірні ставки заробітної плати й окладів; contract without reservations контракт без обумовлень; contract work робота за договором • робота, яка виконується на замовлення; estoppel by contract позбавлення права заперечення згідно з контрактом; expiry of contract закінчення терміну договору; subject to contract за умов укладання контракту; to accept a contract приймати/прийняти контракт; to annul a contract анульовувати/анулювати контракт; to avoid a contract уникати/уникнути договору; to award a contract ухвалювати/ухвалити договір; to be under contract бути зобов'язаним контрактом; to break a contract порушувати/порушити умови договору; to cancel a contract анульовувати/анулювати контракт; to come under a contract підкорятися/підкоритися чинності договору • підлягати/підлягти чинності договору; to commit a breach of contract порушувати/порушити умови договору; to complete a contract виконувати/виконати умови договору; to conclude a contract укладати/укласти договір; to draw up a contract укладати/укласти договір; to enforce a contract виконувати/виконати договір; to enter into a contract входити/увійти в контракт; to execute a contract виконувати/виконати договір; to fulfil a contract виконувати/виконати договір; to hold a contract мати контракт • працювати за контрактом; to implement a contract виконувати/виконати договір; to initial a contract парафувати договір; to prepare a contract готувати/підготувати договір; to repudiate a contract розривати/розірвати договір • анульовувати/анулювати договір; to rescind a contract розривати/розірвати договір • анульовувати/ анулювати договір; to revoke a contract розривати/розірвати договір • анульовувати/анулювати договір; to secure a contract захищатися/захиститися контрактом • забезпечуватися/забезпечитися контрактом; to sign a contract підписувати/підписати контракт; to stipulate by contract передбачати/передбачити контрактом; to tender for a contract подавати/подати пропозицію на виконання контракту; to terminate a contract припиняти/припинити чинність договору; to violate a contract порушувати/порушити умови договору; to withdraw from a contract виходити/вийти з договору

═════════◇═════════

контракт < нім. Kontrakt < лат. contractus — стягання; здійснення; угода; договір; контракт (ЕСУМ 2: 557)

▹▹ agreement

* * *

Коменський, Ян Амос (1592, Нивниця - 1670) - чеськ. педагог, мислитель, громадський діяч. Освіту здобув у братській школі, далі - латинській школі, в Херборнській академії і Гейдельберзькому ун-ті, де він розпочав роботу над створенням своєрідної енциклопедії під назвою "Театр усіх речей" і повного словника чеськ. мови. У зв'язку з переслідуваннями з боку католиків був вимушений емігрувати до Польщі (м. Лешно), де викладав у гімназії і завершив написання свого твору "Дидактика" (1632) З. годом "Дидактика" була дещо оновлена і в перекладі на латину дістала назву "Велика дидактика" (1633 - 1638). К. багато уваги приділяв розробці ідей пансофії ("навчання всіх усьому"), що викликало неабиякий інтерес європейських учених В. 1650 р. К. запросили до Угорщини для організації шкіл, і він зміг частково реалізувати свою ідею пансофічної школи (наукове обґрунтування її принципів). В Угорщині вчений завершив написання першого в історії педагогіки ілюстрованого підручника "Світ чуттєвих речей в малюнках" (1658). Роздуми К. над планом реформування суспільства були втілені в фундаментальній праці "Всезагальна порада про виправлення справ людських". Перші дві її частини були опубліковані в 1662 р.; рукописи п'яти подальших частин знайдено в 30-х рр. XX ст. Повний текст праці вперше опубліковано в 1966 р. в Празі лат. мовою. За своїми філософськими поглядами К. наближався до матеріалістичного сенсуалізму. Визнавав три джерела пізнання - почуття, розум і віру, наголошуючи на провідному значенні органів чуття. В розвитку пізнання К. розрізняв три ступеня - емпіричний, науковий і практичний. В суспільстві має бути впроваджена загальна освіта; дітей слід виховувати в дусі гуманізму. Разом з тим, К. не виключав вагомого значення релігії для морального виховання (постійно вів мову про необхідність підготовки людини до вічного життя). Виходячи з ідеї про пізнаваність світу, К. вважав всі явища педагогічного процесу такими, що їх можна вивчати, ними можна керувати. Людина - частина природи, яка мусить скорятися законам природи, тому педагогічні засоби повинні бути відповідними до природи. Разом з тим, принцип природодоцільності виховання передбачає вивчення законів духовного життя людини і узгодженість з ними всіх педагогічних впливів. Твори К. справили великий вплив на розвиток світової педагогіки і шкільної практики. Чимало принципів його дидактики увійшли в сучасну теорію навчального процесу. К. мріяв створити "Пансофічний коледж", де б викладалася нова експериментальна філософія. В 1641 р. на запрошення парламенту К. прибув до Англії, де сподівався заснувати свій коледж. Хоча йому це і не вдалося здійснити, але його ідеї вплинули на створення Королівського товариства.

[br]

Осн. тв.: "Театр усіх речей" (1614 - 1627); "Скарбниця чеської мови" (1612 - 1656); "Велика дидактика" (1633 - 1638); "Відкриті двері до мов" (1631); "Астрономія" (1632); "Фізика" (1633); "Пансофічна школа" (1651); "Єдино необхідне" (1668).

КОСМІЗМ - філософська категорія, яка означає осмислення Всесвіту як структурно-організованого цілого. Од часів свого виникнення категорія К. мала різний зміст, котрий визначався конкретно-історичними умовами. В античній культурі, в якій домінувало піфагорійсько-платонічне уявлення про Космос як про гігантський музичний інструмент, який, до того ж, був універсальною живою істотою, К. означав осмислення Всесвіту як простору небесних сфер, кожна з яких давала свій власний тон, а всі вони разом - гармонію. У культурі Середньовіччя К. є геоцентричним: у центрі світового простору розміщується Земля, навколо якої обертається Сонце і всі інші планети. Зірки - це лише облямівка геоцентричної планетарної системи. Середньовічний К. ґрунтується на біблійній вірі: Космос був створений Богом для людини, яка не тільки є центром світу, а й єдиною метою світобудови. Книга Коперника "Про обертання небесних сфер" (1543) заклала основи геліоцентричного К. До розвитку цієї концепції К. великий внесок зробили Бруно, Галілей, Кеплер, Декарт, Ньютон, Кант, Лаплас. Геоцентричні і геліоцентричні концепції К. були скоріше космологічними концепціями сонячної системи, а не Космосу в цілому. Коли було з'ясовано, що сонячна система - це лише незначна частка універсуму розмаїтих "зоряних систем" (тобто "галактик"), з'явилися більш всеохопні концепції К. У цих нових версіях К. Всесвіт у цілому зображувався спочатку як "галактика", а потім і як "мегасвіт галактик" (тобто "метагалактика"). Досліджуючи мегасвіт, сучасна космофізика еволюціонуючого Всесвіту експлікує своє глобальне уявлення про нього у вигляді "космологічного принципу", який стверджує, що найближчий до нас Космос є типовим зразком для Космосу в цілому. Це означає, що в глобальному масштабі Космос надзвичайно однорідний відносно розподілу галактик у мегапросторі як за віддаленістю, так і за напрямком. Глобальна однорідність Космосу, його самоузгодженість і простота тут розуміються як природні наслідки фізичних законів суперсили, яка визначила еволюцію раннього Всесвіту і наступну організацію його єдиної структури.

ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ - галузь філософського знання, що вивчає історичний процес та його складові як своєрідні, внутрішньо розгалужені і водночас цілісні утворення в їхньому взаємозв'язку і змінах; природу, способи і форми історичного пізнання, основні особливості, ланки і способи використання історичних знань. Філософські погляди на історію в стародавньому суспільстві були органічною складовою міфологічного світогляду та історичних вчень (таких мислителів, як Платон, Аристотель, Полібій у Греції; в Китаї - Конфуцій, Шан Ян, Сима Цянь та ін.). Формування Ф.і. як самостійної філософської дисципліни пов'язане з іменами Вольтера (який запровадив термін "Ф.і."); Тюрго, Кондорсе, Гердера, Гегеля (прогресистський напрям); Монтеня, Руссо (регресистський); Ібн-Хальдуна, Мак'явеллі, Віко (циклічний). Попередній абрис принципово іншого, некласичного підходу до філософського осмислення історичного процесу накреслив Маркс у своєму вченні про формації (див. формація суспільно-економічна). Втім, чіткий перехід філософсько-історичної думки від класичної, лінійної парадигми до некласичного, нелінійного розуміння історії відбувається з кін. XIX ст.; він пов'язується зі зміщенням від моністичного тлумачення історичного процесу до плюралістичного розгляду останнього; від генералізуючого вивчення - до індивідуалізуючого; від розсудково-абстрактного, есенційного пояснення - до цілісного, заснованого на органічній єдності всього розмаїття здатностей осягнення людиною світу. Некласична Ф.і. постає як багатовекторний, плюралістичний стан осмислення поступу людства в дедалі нових, заснованих на різноманітних методологічних засадах філософських вченнях, концепціях і теоріях історичного процесу. У розмаїтті притаманних сучасній Ф.і. поглядів, концепцій і вчень із часткою умовності можна виділити декілька основних напрямів. Перший акцентує увагу на питаннях про: співвідношення природи й історії; своєрідності історичного процесу, його витоки, сенс і спрямованість; основні діахронічності (на зразок доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільств, формаційного ряду чи традиційної схеми - Античність, Середньовіччя, Нова та Новітня історія) та інваріантності, архетипічності (на кшталт культурно-історичних типів Данилевського, культур Шпенглера, цивілізацій Тойнбі чи культурних суперсистем Сорокіна) одиниць виміру історії; взаємозумовленості свободи, випадковості і необхідності у русі суспільства. Розробки другого напряму в галузі Ф.і. поділяються на два великих субнапрями: наукоцентричний (марксизм, школа "Анналів" - Блок, Февр, Бродель, аналітична філософія історії - Нагель, Гемпель, Дрей, Уайт тощо) та наукобіжний (віталістська - Ніцше, Дильтей, Шпенглер, Ортега-і-Гассет, екзистенційна - Гайдеггер, Гадамер, Габермас, Рикер). Специфікою кожного з цих двох напрямів зумовлюється коло і характер розгляду гносеологічних питань Ф.і., наукоцентричний напрям фокусується на проблемах суб'єкта і об'єкта історичного пізнання; особливостей та структур історичного наукового дослідження; співвідношення в історичному пізнанні опису, обґрунтування і пояснення, творчості й відображення, фактуального, емпіричного й теоретичного історичного знання; специфіки з'ясування історичних законів, своєрідності історичної реальності, побудови наукової історичної картини світу тощо. Наукобіжний напрям зосереджує увагу на особливостях осягнення світу як історії. До кола наріжних тут входять такі питання, як: світ як історія, життєвий світ, людське буття, людський досвід, доля, час, екзистенція, екзистенціали, людська ситуація, історичне апріорі, свобода, вибір, переживання, духовна реальність тощо. Останнім часом окреслюється тенденція до інтеграції означених напрямів. В просторі третього виміру Ф.і. ті самі характеристики, які в рамках перших двох вимірів поставали в проблемному зрізі, оскільки їх з'ясування було метою діяльності історика, постають як нормативи і регулятиви його подальшої творчості. При цьому в наукобіжному та наукоцентричному напрямах методологічне використання цих характеристик в осягненні історичного процесу має свою специфіку. Якщо в межах першого це досліджується безпосередньо, за допомогою співпереживання, інтелектуальної інтуїції і т.ін., то в рамках другого напрацьовані в Ф,і. узагальнення, закони, підходи і методи сприймаються опосередковано - через проміжні рівні теоретичного узагальнення - загальнонауковий та власне історичний О. станній також поділяється на рівні: всезагальної (фундаментальної, базової) теорії; галузевих історичних теорій, концепцій, гіпотез і окремих узагальнень теоретичного характеру; емпіричний рівень. Кожен із рівнів узагальнення відіграє при цьому роль методології щодо більш локальних рівнів.

(rev)

1. фін. надходження; дохід; 2. n бухг. прихід; дохід; виручка; a дохідний

1. гроші, які надходять до уряду від податків (tax), акцизу (excise duty), лотереї, штрафу, тарифів (tariff¹) тощо; 2. гроші, які надходять до організації (entity) за реалізовану продукцію, надані послуги (service¹), дохід від дивідендів (dividend), відсотків, авторського гонорару (royalty) та з інших джерел

═════════■═════════

accrued revenue нарахований дохід; actual revenue фактична виручка • фактичний дохід; advertising revenue надходження від реклами; aggregate gross revenue сукупний валовий дохід; annual revenue річні надходження • річний дохід; budget revenue бюджетні доходи • бюджетні надходження; circulation revenue дохід від продажу тиражу; computed revenue розрахункові надходження • розрахунковий дохід; current revenue поточна виручка; customs revenue митні надходження; deferred revenue дохід майбутнього періоду • відстрочений дохід; earned revenue одержаний дохід • зароблений дохід; expected revenue розрахункове надходження • сподівані надходження; expected sales revenue сподівані надходження від збуту; freight revenue виручка від перевезення вантажу; government revenue; gross revenue валовий дохід; inland revenues внутрішні бюджетні надходження; internal revenue бюджетні надходження від внутрішних джерел; investment revenue інвестиційний дохід; marginal revenue граничний дохід; national revenue державні надходження • державні доходи; net revenue чистий дохід; nonoperating revenue дохід від неосновної діяльності • інші доходи; nontax revenues неподаткові надходження; operating revenue операційний дохід • дохід з основної діяльності; overall operating revenue операційний дохід; passenger revenue виручка за пасажирські перевезення; personal revenue особистий дохід; public revenues державні надходження • державні доходи; sales revenue виручка від реалізації; surplus revenue надлишковий дохід; tax revenues податкові надходження; total revenue загальні надходження • сукупні надходження; unearned revenue дохід, одержаний не від власної діяльності • дохід майбутнього періоду; utility revenue виручка комунальних підприємств (включно з громадським транспортом і зв'язком) • виручка електроенергетичних компаній

═════════□═════════

average revenue per unit виручка на одиницю продукту • середня виручка; Inland revenue англ. Податкове управління; Internal Revenue Code (IRC) амер. Закон про внутрішнє оподаткування; Internal Revenue Service (IRS) амер. Податкове управління; revenue account; revenue and appropriation account рахунок доходів і асигнувань; revenue and expenditure account рахунок надходжень і витрат; revenue charges витрати, які пов'язані з одержанням доходу; revenue duty скарбове мито • фіскальне мито; revenue earned одержаний дохід; revenue from sales виручка від реалізації; revenue from taxation податкові надходження; revenue from taxes податкові надходження • податкові доходи; revenue from tourism надходження з туризму; revenue generating transaction операція, яка дає надходження; revenue office бюро податків і зборів; revenue regulations правила, які регулюють одержання надходжень; to increase revenue збільшувати/ збільшити надходження; to provide revenue забезпечувати/забезпечити доходом; to raise revenue підвищувати/підвищити надходження; to reduce revenue зменшувати/ зменшити надходження

revenue¹:: government revenue

═════════◇═════════

прихід — форма приход увійшла до складу торговельної термінології в XV ст. у значенні «прибуток, дохід, прихід»: «имає(т) дєржати со въсими доходы и приходы съ мыты съ млины доколи боудє(т) мєшкати», що знаходиться в пам'ятці з 1454 р. (ІУМ: 237-238; ССМ 2: 249)

* * *

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

(econ)

n ек. економіка; економічна наука; економічна теорія; a економічний

наукова дисципліна, що вивчає, як найефективніше використовувати обмежені ресурси (resources), щоб задовольнити потреби суспільства, а також розглядає питання організації та управління виробництва, розподілу й обміну товарів (goods) та послуг (service¹); практичне застосування наукових принципів для розробок економічних програм та економічної політики (policy¹)

═════════■═════════

applied economics прикладна економіка; basic economics основна економіка; business economics економіка підприємств; comparative economics теорія порівняльної економіки; consumer economics економіка споживання; descriptive economics описова економіка; dynamic economics теорія економічної динаміки; global economics економіка світового господарства • світова економіка; industrial economics економіка промисловості; international economics світова економіка; Keynesian economics кейнсіанська економічна теорія; labour economics економіка праці; linear economics лінійна економіка; managerial economics економічні методи управління; monetary economics монетарна економічна теорія • монетаризм • теорія грошей; normative economics нормативна економічна теорія; policy economics обґрунтування економічної політики; positive economics позитивна економіка; pure economics «чиста» економічна теорія; regional economics регіональна економіка; rural economics економіка сільського господарства; urban economics економіка міського господарства

═════════□═════════

economics of growth економіка розвитку; economics of production економіка виробництва; economics of scarcity дефіцитна економіка

═════════◇═════════

економіка < давньогр. οικονομική < οικος — житло і νομος — закон (СІС: 236)

Гоббс, Томас (1588, Вестпорт - 1679) - англ. філософ, політичний теоретик О. світу отримав в Оксфордському ун-ті Н. а формування теоретичних поглядів Г. значний вплив справили філософські й наукознавчі вчення Бекона, Галілея, Декарта, Гассенді та ін. Політична теорія Г. відбивала тогочасні політичні події в Англії (революція 1642 - 1646 рр., Довгий парламент, диктатура Кромвеля, Реставрація Стюартів та ін.) та особисту участь мислителя у суспільно-політичних процесах, що відбувалися як в Англії, так і в континентальній Європі (Г. понад 11 років проживав у Франції). Філософська концепція Г. розгортається через послідовний аналіз спочатку природи тіла назагал, потім людини і завершується політико-філософською доктриною. Причинність - головний закон, якому підлягають відношення між тілами. Механічний рух, що передається через контакт одного природного тіла з іншим, - яскравий приклад дії закону причинності. Дух або думка - це "нематеріальна матерія", тому з точки зору закону причинності є суперечністю вже у вихідних поняттях. Чільною метою філософії, згідно з Г., стає опанування новим знанням та методологією дослідження, які спроможні кардинально змінити предмет пізнання. Основа теоретичного знання - це чуттєвий досвід людини О. б'єктові чуттєвого сприйняття не притаманні ніякі субстанційні властивості, окрім протяжності. Сприйняття людиною будь-якого матеріального тіла спирається насамперед на показники її органів почуття. Пам'ять і уява - це лише оманливі почуття, або "фантазми" Д. іяльність людини також підлягає законові причинності і в цьому сенсі вона не є вільною, хоча Г. і визнавав свободу людини, порівнюючи її з вільним впадінням ріки у море. У лінгвістичній концепції Г. слову надається значення мітки, знака, імені певного, досвідно означеного тіла. Подібний підхід Г. реалізує і в теорії моралі, яка в свою чергу визначає основоположні принципи політичної філософії. У природному стані люди керуються винятково егоїстичними інтересами, діючи за принципом "війна всіх проти всіх". Для того, щоб уникнути стану постійного розбрату, люди йдуть на укладання контракту (договору). Громадянське суспільство, яке утворюється в результаті договору, має істотні переваги перед природним станом міжлюдських стосунків. Головною з них є спроможність передати владу абсолютному суверенові (монархові), який забезпечує мир та право людини на життя. Якщо право на життя не гарантується належним чином, то людська спільнота може і повинна укласти новий договір.

[br]

Осн. тв.: "Людська природа, або засадничі елементи політики" (1650); "Складові закону, моралі та політики" (1650); "Левіафан" (1651); "Зауваження стосовно свободи, необхідності та випадковості" (1656); "Про людину" (1658).